У Полтаві відбувся Фестиваль здоров’я «Свято меду»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Полтаві відбувся Фестиваль здоров’я «Свято меду»
На початку серпня в Полтаві традиційно, уже 29 років, проводять «Свято меду». Але цього року воно набуло нового формату – захід відбувся як Фестиваль здоров’я.
Упродовж двох днів тут не лише вирував святковий ярмарок-продаж, а й були проведені лекції на теми правильного виживання продуктів бджільництва, використання апітерапії, «круглий стіл» із ветеранами війни, учасниками бойових дій щодо застосування продуктів бджільництва в реабілітації та оздоровленні захисників і захисниць, майстер-клас із виготовлення воскових свічок тощо.
Також на фестивалі збирали кошти на допомогу полтавському підрозділу аеророзвідки.
Організатором свята виступила громадська спілка «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник». Саме його члени – бджолярі з різних районів нашого регіону – забезпечували жителів та гостей міста медом й іншою якісною бджолопродукцією. Хоча цього року з медозбором і були неабиякі труднощі.
«Якщо рахувати з весняного меду, то акацієвого, який перший збирали, хлопці взяли по 5-7 кілограмів із бджолиною сім’ї, – розповіла голова ГС «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук. – І цей мед одразу розійшовся. Його було дуже мало, цього року багато акації померзло. У минулі роки назбирували кілограмів по 20-25 із бджолиної сім’ї. Якщо говорити про липу, лісовий мед, то його також небагато хто взяв на Полтавщині. Нині аграрії почали масово висівати коріандр. Мед із нього став уже популярним. І з коріандра бджоли краще принесли меду, вже кілограмів по 15 із сім’ї відкачали. Наступний – соняшник, який, слава Богу, нас, як кожного року, виручає. Масово гарно нектару принесли бджоли, переробили в мед. Але соняшниковий тільки почали відкачувати. Тому загальні підсумки ми зможемо підбити трохи пізніше, можливо, аж у вересні. Але загалом порівняно з минулим роком, який також був не дуже медозбірним, уже зараз можна сказати, що відсотків на 30-35 буде менше меду. Торік теж було відсотків на 15-20 менше».
Цього разу на «Свято меду» приїхали представники лише від 9 сімей пасічників, 2024-го були від 13-ти, а до того – від понад 20-ти – війна внесла свої корективи в бджолярство регіону. Багато пасічників захищають країну (на жаль, немало їх на сьогодні загинуло), і за бджолами тепер доглядають або дружини, діти, або друзі.
«Як би складно не було зараз, іде війна, але наші аграрії, у тім числі пасічники, тримають продовольчий фронт, – зазначив директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації Сергій Фролов. – Цей рік видався складним по меду. І це не тільки про війну. Погодні умови складні. Але, дай Бог, щоб бджолярство продовжувало розвиватися, адже воно для Полтавщини – історична, традиційна галузь. У нас є 5 племінних пасік, яким присвоєний статус Міністерством аграрної політики і які зберігають нашу полтавську, аборигенну породу бджіл. Бджолярство – це важка, копітка робота. І я дякую нашим пасічникам, що вони продовжують її виконувати. Що вони боронять нашу державу. Що вони допомагають Збройним силам».
Цього дня за багаторічну працю, високий професіоналізм, особистий вагомий внесок у розвиток галузі бджільництва області та активну громадську й волонтерську позицію почесними грамотами ОВА були відзначені Віктор Ткаченко, Олександр Деркач і Максим Сенчук, почесними відзнаками Спілки пасічників України з нагрудними знаками «Пасічницька династія» – Сергій Іванов, Володимир Палько й Олег Безкібальний, почесними відзнаками Спілки пасічників України «Почесний пасічник» – Олег Стрюк, Дмитро Стрюк, Сергій Хохич, Віктор Ткаченко, Галина Батюк, Олексій Пікалов, а також Віталій Бутенко, Михайло Хлуд, які стали на захист країни.
Придбати літрову банку меду, залежно від його виду, можна було за 300-350 гривень, акацієвого – за 400 гривень.
Віолета СКРИПНІКОВА
Фото Віолети СКРИПНІКОВОЇ
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
